Я довго не хотів вакцинуватись. Перехворів, думав нафіг мені це. Але не тут то було. Наша “влада” зробила все, аби змусити кожного пройти кляту вакцинацію. Довелось її пройти і мені. Але як я не хотів, Ви навіть не уявляєте.
Але відійдемо трошки в сторону. Карантин. В нас в країні запровадили карантин. Запровадили його у Кабінеті Міністрів України. Але хто вони такі? Якщо є конституція, в якій стаття 33 наголошує: Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. А наш карантин, м’яко кажучи, обмежує певні права і свободи.
При системному аналізі статей 29, 30, 32 Закону не зрозуміло чи мав право Кабмін процедурно запроваджувати карантин на території усієї країни. Так в статті 32 Закону прямо вказано, що обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються лише місцевими органами у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація.
І тут була “многоходовочка” від Кабміну.
Згідно Закону «питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за поданням головного державного санітарного лікаря України».
Як ви знаєте, державну санітарно-епідеміологічну службу раніше ліквідували, а частину повноважень віддали держспоживслужбі. Та напередодні введення карантину заступнику Міністра охорони здоров’я додали у назву посади повноваження державного санітарного лікаря України. Окей, головний держсанлікар може бути без своєї служби, та тим не менш не зрозуміло, чи подавав він до Кабміну подання про встановлення карантину.
Тож, чи є обмеження, встановлені Кабміном або місцевою владою обґрунтованими, розумними та необхідними може вивчати лише адміністративний суд за допомогою залучення доказів від спеціалістів цій області – науковців-інфекціоністів.
Позицію щодо неконституційності постанови Кабміну про карантинні обмеження підтримує і частина юристів та правозахисників.
Вони апелюють до 64-ї статті Конституції, яка встановлює два виключні випадки обмежень прав, гарантованих Конституцією, – це надзвичайний або воєнний стан.
І це точно не в повноваженнях уряду. Надзвичайний стан вводить президент своїм указом з відповідним ухваленням Верховною Радою.
“Запровадження надзвичайного стану такі обмеження легалізує і дозволяє державі застосовувати примус до тих, хто не хоче дотримуватися встановлених обмежень по добрій волі. Тому, якщо, на думку медиків та епідеміологів, і справді варто обмежити права людей, президент має виконати свій конституційний обов’язок – ініціювати запровадження надзвичайного стану. Інакше ані нові обмеження, ані вже запроваджені не дадуть очікуваного ефекту. Правила не діють, якщо неможливо забезпечити їхню обов’язковість для всіх“, – заявили експерти Центру спільних дій.
Однак, є і інша сторона медалі.
Деякі правозахисники вважають, що держава цілком може обмежувати певні права людини без введення надзвичайного стану.
Адже у своїй постанові Кабмін посилається на Закон “Про захист населення від інфекційних хвороб”. А стаття 29 цього закону передбачає, що саме до повноважень Каміну входить запровадження карантину з можливістю обмеження прав людей:
“У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їхні виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки, що покладаються на них“.
Так само дозволяє Кабміну запроваджувати карантинно-обмежувальні заходи на території виникнення і поширення інфекційних хвороб стаття 30 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.
Отака от недосконалість законів. А страждають звичайні люди. На цьому і закінчимо про “карантин” .
Тепер про вакцинацію. Ця інформація суто з власного досвіду і повністю відповадає дійсності, а не має мети когось дискредитувати чи образити.
Зробив я першу прививку, порадили Pfizer. Ходили в Мегамолл отримувати. Після прививки, ніби все ок, живий. Пройшло 3 тижні. Прийшла пора отримувати другу прививку, бо ж сертифікат треба щоб був. Бо у міжміський транспорт (автобуси і поїзди) не пускають без сертифікату. Оскільки в Мегамоллі не було зрозуміло, чи роблять вони там й досі прививки, чи ні, бо телефон не доступний був, я вирішив знайти іншу точку. І тут новина – на Урожаї і центральному ринку відкрили нові пункти щеплення. А враховуючи ажіотаж, вирішили спробувати піти в нові пункти, аби не чекати цілу вічність в чергах. Пішли. А тепер найцікавіше.
Оскільки особисто мені, глибоко пофіг на ці вакцини, і роблю це виключно задля отримання клятого сертифікату (пропуску в громадські місця та транспорт), то я особо не парився і не хвилювався. Але помітив одну цікаву річ. Коли я зайшов в кабінет і очікував на той самий “укол”, медсестра почала проводити якісь дивні махінації. А саме, як я зрозумів, змішувати вакцини???
В цікавому чемоданчику, вона дістала упаковку з написом VaxZevria. Я швиденько пробив інфу, що це. Як виявилось: це AstraZeneca. З тієї упаковки вона взяла 1 ампулу.
Далі, вона дістала шприц, який я бачив раніше при отриманні першої дози щеплення, типу Pfizer? Зауважу, що шприц був герметично запакований (на перший погляд, і в ньому вже був вміст якоїсь речовини) І вколола вміст шприца в ту ампулу, збовтала її, а потім витягнула ту суміш (не всю) в той самий шприц і вколола мені. Ну, слава Богу не вмер. Але цікаво, це так мало бути? Чи це очевидний обман людей? Коли питаєш їх, у Вас є Pfizer? Кажуть так, все є в достатніх кількостях, а реально, мішають незрозуміло що. Оскільки, як я писав вище, мені на ці всі “вакцинації” глибоко пофіг, то я і не казав нічого… але.
Мораль наступна: херня ці всі Ваші вакцинації, і я в даному випадку лиш ще раз впевнився в тому, що робити її не обов’язково, і це все повна хрінь. Нас тупо дурять. Але той самий сертифікат отримав, ну і красавчик 😉 Mission complete.